- тихохід
- -ходу, ч. Пр.Про пароплав або літак, що мають порівняльно велику швидкість.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
тихохід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
тихохід — хо/да, ч. 1) розм. Про пароплав, літак і т. ін., що мають невелику швидкість. Небесний тихохід. || Про того, хто поволі, неквапливо рухається. 2) зоол. Безхребетна тварина (до 1 мм завдовжки), поширена в прісних і морських водах усіх частин світу … Український тлумачний словник
тихохідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
тихохідність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
тихохідність — ності, ж. Властивість за знач. тихохідний … Український тлумачний словник
тихохідний — а, е. Який має тихий хід, невелику швидкість; прот. швидкохідний … Український тлумачний словник
тихоход — тихох од, а … Русский орфографический словарь
тихоходка — тихох одка, и, род. п. мн. ч. док … Русский орфографический словарь
тихоходный — тихох одный; кратк. форма ден, дна … Русский орфографический словарь
шлюп — а, ч. 1) У флоті 18 19 ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2) Морське однощоглове судно з двома вітрилами (перев. спортивне). 3) У деяких сучасних іноземних флотах – тихохідний сторожовий корабель для охорони транспортних караванів … Український тлумачний словник